До Дня слов'янської писемності і культури: про особливий просвітницький внесок Кирила та Мефодія • ПРАВИЙ БЕРЕГ

24 травня, у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури.

День слов’янської писемності і культури в Україні встановлено відповідно до Указу Президента України і відзначається щорічно з 2004 року.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в справі освіти слов’янських народів його старший брат Мефодій.

Історія життя братів

Кирило та Мефодій були родом із македонського міста Солунь, тепер м. Салоніки. Мати їх була грекинею, батько–болгарином. Брати не лише добре знали слов’янську мову але й мали певні успіхи у дипломатичній та місіонерській діяльності.

Старший брат Мефодій (до прийнятя чернецтва – Михаїл) деякий час служив воєводою в Македонії. Пізніше став ченцем, а згодом – ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря

Молодший за Мефодія на 11 років – Кирило (до прийнятя чернецтва – Костянтин) – перебував при дворі візантійського імператора. Під керівництвом патріарха Фотія довгий час вивчав богослов’я й «еллінські художества», оволодів багатьма іноземними мовами. Будучи бібліотекарем патріаршої бібліотеки при соборі св. Софії, Кирило одночасно викладав у вищому навчальному закладі філософію, за що отримав прізвисько Філософ.

Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія

Свого часу упорядкованої, сталої абетки у слов’янську народу не було. Князь Ростислав, що очолював Велико-Моравське князівство, звернувся до візантійського імператора Михаїла з проханням: прислати вчителів, які знають слов’янську мову, щоб його народові переклали Святе Письмо. До Моравії вирушають Кирило та Мефодій.

Брати укладають для моравів слов’янську абетку, перекладають з грецької на слов’янську Євангеліє, проводять богослужіння національною мовою.

Вже через деякий час у містах і селищах Моравії почали відкривати школи з вивчення рідної мови і відкривати в монастирях переписувальні майстерні.

Плідна праця Кирила і Мефодія викликала у німецьких католицьких священиків негатив. Вони наполягали, щоб ті поїхали з Моравії.

Брати вирушили до Риму, де невдовзі Кирило захворів і помер. Після смерті брата Мефодій продовжував своє місіонерство в Моравії ще протягом 16 років – аж до своєї смерті.

Роль Кирила та Мефодія в розвитку слов’янської писемності

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця;
Брати працювали над перекладом з грецької на слов’янську книжну мову Євангелія, поширюючи християнське вчення;
Кирило і Мефодій протягом багатьох років провели серед західних і північних слов’ян і сприяли поширенню грамотності серед цих народів;
Вели безперервну боротьбу проти спроб німецько-католицького духовенства заборонити слов’янські книги.

Місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов’янське значення.

З прийняттям християнства слов’янська мова об’єднала слов’ян на значній території. Відтоді вона стала третьою мовою у середньовічній Європі після грецької та латинської.