Податкова інформує • ПРАВИЙ БЕРЕГ

Тетяна Кірієнко: Драйвером змін має стати молодь

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676882.html повідомила про наступне.

Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у нагородженні переможців VII Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього», який був організований Державним податковим університетом за сприяння ДПС. У конкурсі брали участь 242 учасники з різних регіонів України.

«Проведення таких заходів, як цей конкурс, дуже важливе. Адже тут збираються молоді, талановиті школярі, студенти – це той потенціал, який нам так потрібен. Податкова служба сьогодні суттєво реформується. І всі ті проєкти, системи, які ми запроваджуємо, настільки сучасні, що нині ми потребуємо саме вас – молодь енергійну та професійну», – підкреслила Тетяна Кірієнко.

Вона, зокрема, відзначила, що зараз перед українцями стоять надзавдання з відбудови нашої країни. Нині час викликів, який вимагає нових нестандартних рішень. І від того, які знання отримає молодь та як поєднає їх з практикою, залежить у подальшому успішність розвитку держави.

Тетяна Кірієнко також висловила сподівання, що багато учасників сьогоднішнього конкурсу в майбутньому пов’яжуть свою професійну діяльність з податковою службою.

Понад 1,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились майже на 197 млн грн, або на 20,1 відсоток. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш звернула увагу, що Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів. У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

Для платників податку – учасників індустріального парку податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.

Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!

Співпраця в дії: керівники податкової служби Дніпропетровщини, Міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області визначили напрямки взаємодії

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки регіону та країни в цілому, зростання рівня соціальної захищеності та забезпечення соціальних гарантій, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Нещодавно, 09.05.2023, з метою обговорення питань щодо узгодження спільних дій, спрямованих на легалізацію ринку праці, відбулась зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Міжрегіональне управління Держпраці) Тригубенка Валерія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області) Козака Юрія.

Спільне обговорення пройшло також за участі заступників начальників зазначених служб та керівників структурних підрозділів – учасників зустрічі.

«Питання легалізації робочих місць та заробітної плати – це наразі дійсно надзвичайно важливе питання, яке в межах своїх повноважень контролюють наші інституції, – зазначила Федаш Наталя. – Наша головна мета – це створення умов для платників працювати виключно у правовому полі та сумлінно сплачувати податки і збори. Тим самим підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану».

Зустріч пройшла в конструктивній діловій атмосфері. Податкова служба Дніпропетровщини зацікавлена в узгодженні спільних дій із зазначеними державними органами щодо зменшення незадекларованої праці, активізації спільних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості та легалізацію заробітної плати, зокрема, шляхом відпрацювання фактів порушення суб’єктами господарювання трудового законодавства.

Понад 3,9 млрд грн ПДВ з початку року направили до держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,9 млрд грн податку на додану вартість від платників Дніпропетровщини. За словами керівниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 874 млн грн, або на 28,5 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – наказ Мінфіну № 463).

Наказом Мінфіну № 463 внесено зміни, зокрема до: порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість; форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість; форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою подається починаючи з 01 липня 2023 року. Тобто, перша спрощена податкова декларація за новою формою подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2023 року.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

За вироблені товари до держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 86 млн грн акцизного податку

Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровської області надійшло понад 86 млн грн акцизного податку. За словами в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 63,7 млн грн, або на 280 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Дякуємо за фінансову підтримку держави!

Відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що 10 травня 2023 року проведено друге засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

У ході засідання розглянуті питання амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Крім того, присутніх проінформовано щодо податкової звітності при визначенні мінімального податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку.

Плата за землю: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 2 млрд гривень

У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 2,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 638,4 млн грн, або на 45,8 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Валерій Леонов нагадав, що ДПС України розроблено новий сервіс – «Калькулятор податку на майно». Він надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок, зокрема сум плати за землю з фізичних осіб. «Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».

Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад!

Податківцями Дніпропетровщини проведено зустріч з представниками підприємства аграрного сектору

Нещодавно, 11.05.2023, за зверненням платника на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фахівці податкової служби області під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія провели онлайн-зустріч з представниками фермерського господарства Новомосковщини.

Під час зустрічі розглянуті питання, що надійшли від аграріїв, стосовно зупинення реєстрації податкових накладних та практики врахування таблиць даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиці), що регулюються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами).

Податківцями надані змістовні відповіді на запитання, а також рекомендації щодо правильності заповнення Таблиць та уникнення помилок при їх поданні.

Господарники підкреслили ефективність конструктивного діалогу з податківцями та зацікавленість у продовженні подальшого співробітництва.

Понад 1,6 млрд грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

У січні – квітні 2023 року платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області направлено понад 1,6 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом 2022 року сума надходжень збільшилась на понад 311,6 млн грн, або на 23,7 відсотків. На цьому акцентував увагу заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Валерій Леонов звернув увагу, що надане Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Робоча зустріч з працівниками Центру надання адміністративних послуг

Днями відбулася робоча зустріч начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ДПІ у м. Покрові) Олександра Желудкова, заступника начальника ДПІ у м. Покрові Валентини Піхтіної з начальником Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Покровської міської ради Інною Клочковською. Податківці повідомили про основні податкові зміни, адміністративні послуги, які надаються в ЦОПі ДПІ у м. Покрові, щодо права на податкову знижку.

Також у ході зустрічі обговорено питання взаємодії щодо приведення у відповідність облікових даних громадян та проінформовано про переваги використання електронних сервісів Державної податкової служби України.

Окремо фахівці нагадали про особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) чи програмних РРО, питання належного оформлення трудових відносин, погашення податкового боргу та правильності заповнення реквізитів платіжних документів для сплати податків.

Під час зустрічі учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію.

Засідання «круглого столу» в Марганецькій ДПІ

Нещодавно в Марганецькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській (Марганецька ДПІ) старший державний інспектор Марганецької ДПІ Валентина Плахотнік провела засідання «круглого столу» з платниками податків на тему «Актуальні питання податкового законодавства. Податкова знижка. Легалізація заробітної плати. Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів. Сервіс «Пульс» ДПС України».

Учасники засідання «круглого столу» з фахівцями податкової обговорили новації податкового законодавства, а саме зміни стосовно Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Під час заходу присутнім розповіли про отримання платниками податкової знижки, дотримання норм законодавства про працю та недопущення до роботи неоформлених працівників, роботи антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.

Онлайн семінар для платників податків

Нещодавно в Нікопольській ДПІ було проведено семінар для платників податків та громадян із наступних питань «Зміни у податковому законодавстві. Окремі аспекти оподаткування фізичних осіб. Про порушення виплати заробітної плати. Сервіс ДПС України «Пульс».

Заступник начальника Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Аліна Бараненко в ході семінару роз’яснила зміни в податковому законодавстві. Нагадала про умови перебування на спрощеній системі оподаткування, подання звітності платниками єдиного податку.

Звернула увагу на те, що легалізація заробітної плати залишається найактуальнішим питанням сьогодення. Кожен громадянин нашої країни має усвідомлювати, що офіційні трудові відносини гарантують захищене майбутнє, а офіційна заробітна плата забезпечує наповнення бюджетів та фондів соціального захисту громадян, сприяє формуванню бюджетів громад, на території яких вони здійснюють свою діяльність.

Наприкінці заходу відбулось обговорення стосовно функцій антикорупційного сервісу «Пульс» ДПС України.

Під час семінару учасники мали можливість задати свої питання та отримати відповіді на них.

В ДПІ у м. Покрові відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Нещодавно за участі заступника начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ДПІ у м. Покрові) Валентини Піхтіної відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка».

Фахівець нагадала, що податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на:

– навчання,

– отримання доступного житла за державними програмами,

– оплату допоміжних репродуктивних технологій,

– відсотки за іпотечним кредитом,

– внески на благодійність,

– страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

– пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо.

На запитання були надані відповіді згідно з діючим законодавством.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 215,1 тис. користувачів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676192.html повідомила про наступне.

Протягом січня – квітня 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 215,1 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 585,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 124,8 тис. фізичних осіб протягом січня – квітня поточного року отримали 251,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 90,3 тис. юридичних осіб отримали 333,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 52,6 тис. платників, з яких 23,9 тис. – юридичних та 28,7 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 293,8 тис. сертифікатів для 109 тис. платників, з яких 41,8 тис. – юридичні особи, 67,2 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 162,9 тис. сертифікатів, у тому числі 16,3 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 12 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Майже 269 тис. суб’єктів господарювання зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.04.2023 у Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 268 885 суб’єктів господарювання. Із зазначеної кількості – юридичних осіб зареєстровано 116 573, фізичних осіб – підприємців – 152 312.

Кількість зареєстрованих платників податків у порівнянні з 2022 роком збільшилась на 6 797 осіб (станом на 01.04.2022, перебувало на обліку всього 262 088 осіб, з них юридичних осіб – 114 365, а фізичних осіб – підприємців – 147 723 особи,).

Нагадуємо, що платникам податків та громадянам необхідно реєструватись суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг). Це – обов’язкова передумова початку здійснення господарської діяльності.

Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Кількість платників єдиного внеску на Дніпропетровщині збільшилась на понад 14 тис. осіб у порівнянні з минулим роком

Станом на 01.04.2023 у податковій службі Дніпропетровщини обліковується 393 827 осіб, які зареєстровані платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з 2022 роком кількість осіб – платників єдиного внеску збільшилась на 14 190 осіб (станом на 01.04.2022 на обліку знаходилось 379 637 платників єдиного внеску).

Нагадуємо, що протягом січня – квітня 2023 року платниками єдиного внеску спрямовано до державних спеціальних фондів майже 9,6 млрд гривень, що на понад 2,4 млрд, або на 34 відс. більше минулорічного показника.

Дякуємо платникам за збереження робочих місць, роботу у правовому законодавчому полі і своєчасну сплату податків, зборів та платежів!

Понад 1,9 млрд грн плати за землю надійшло від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,9 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились на понад 567,3 млн грн, або на 42,3 відсотки.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Понад 320 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровської області у січні – квітні 2023 року поповнено місцеві бюджети податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на понад 320 млн грн, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року майже на 67 млн, або на 31,7 відс. більше.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

Звертаємо увагу, що сумлінна сплата податків – це запорука діяльності суб’єктів господарювання без штрафних санкцій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати роз’яснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Приклади заповнення реквізиту “Призначення платежу”

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9459.html

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676861.html повідомила про наступне.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

За результатами аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що у деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676704.html повідомила про наступне.

Створюючи нові робочі місця, ви можете отримати державну підтримку.

Якщо ви є суб’єктом малого підприємництва і створили нові робочі місця, можете отримати компенсацію в розмірі єдиного внеску за працевлаштування зареєстрованих безробітних на ці робочі місця не менше ніж на два роки. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів, отриманих з джерел за межами України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676493.html повідомила про наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст.ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що питання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/ PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень Національного банку України.

Щодо правильного зазначення у фіскальному чеку назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/675561.html повідомила про наступне.

Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із продажу комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів (портативний персональний комп’ютер, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій, акумуляторні батареї, ноутбук) і стикаються із складнощами у веденні обліку та правильності їх найменування, Державна податкова служба України рекомендує керуватись таким.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), що будуть свідчити про походження таких товарів.

Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Щодо податкової знижки за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Нове у законодавстві для платників податку на прибуток підприємств – учасників індустріального парку

ДПС України листом від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9846) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.

Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330) внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку – учасник індустріального парку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

Водночас такі платники не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування звільнення від оподаткування та зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з цього податку у загальному порядку.

Якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в межах господарської діяльності контрольовані операції, визначені статтею 39 Кодексу, то об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

– перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

– перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

У разі якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 Кодексу.

Детальніше щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html

Благодійник – фізична особа зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами.

Основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника ПДВ у 2023 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу платників податку на додану вартість (далі – платник) на основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних) у 2023 році, а саме:

– здійснення платником податку ризикових операцій;

– невiдповiдність визначених платником податку в Таблицi даних видiв дiяльностi наявним у платника податку основним засобам;

– недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання пocлyг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації;

– відсутність (недостатня кількість) найманих працівників;

– заробітна плата виплачується менше законодавчо встановленого рівня;

– у поясненні недостатньо інформації (зокрема, в частині надання інформації та/або документів по кодах УКТ ЗЕД щодо придбання (отримання) товарів/послуг, інформація щодо залишків товару, місць зберігання, тощо);

– накопичення значних залишків товарів, які не можуть бути використані в господарській діяльності;

– невірно заповнено Таблицю даних (не заповнено колонку 2 (придбання товарів, робіт, послуг), в колонці 3 зазначено коди товарів, робіт, послуг, які не відповідають КВЕДам підприємства, тощо);

– порушення пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (відсутні пояснення до Таблиці даних платника);

– включення платника до переліку ризикових платників;

– відсутня діяльність.

Подання звітності через Електронний кабінет

Для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити електронні документи звітності, перевірити, підписати та надіслати в електронному вигляді до контролюючих органів.

Вкладка «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки надісланого електронного документа контролюючим органом.

Переглянути подану звітність, незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях, можна скориставшись меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету.

Презентаційні матеріали щодо подання звітності платником податків в Електронному кабінеті можна переглянути тут.

Додаткові матеріали

Подання звітності через Електронний кабінет (Завантажити)

Застосування РРО/ПРРО: як проводяться розрахунки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО (ПРРО).

РРО/ПРРО застосовується при розрахунках:

– готівкою;

– через POS-термінал із застосуванням ЕПЗ;

– через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ);

– у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ, у тому числі розрахункові операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках:

перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);
перерахування коштів через касу банку;
через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ)

Довідково:

СГ – суб’єкт господарювання;

ЕПЗ – електронний платіжний засіб;

ПТКС – програмно-технічний комплекс самообслуговування;

Реквізити ЕПЗ – номер платіжної картки продавця, іншого платіжного засобу.

Інформація для суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, по яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Отже, суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень Національного банку України про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Про детінізацію доходів

Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.

Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.

На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.

Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.

Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.

До уваги фізичних осіб!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) повідомляє, якщо кошти надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи як благодійні внески і така особа не зареєстрована у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, то такі кошти підлягають оподаткуванню.

При цьому оподаткування отриманих коштів здійснюється у відповідності із нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Щодо амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території

Державна податкова служба України нагадує, що з питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, яке розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/629143.html).

У своєму роз’ясненні Мінфін зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено пунктом 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПКУ.

При нарахуванні амортизації необоротних активів згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 ПКУ.

Водночас, згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.

Невиробничими основними засобами вважаються основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств.

Крім того, у податковому обліку амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Отже, якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі, якщо платник податку на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1 ст. 138 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів, отриманих з джерел за межами України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/676493.html повідомила про наступне.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Дії платника податків при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо відкриття такого об’єкта до контролюючого органу не подавалася

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу що, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів рухомого та нерухомого майна об’єктів оподаткування або об’єктів пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування).

Порядок подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) встановлений розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.201 1 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок №1588)

Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними , орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф.20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Пунктом 8.5 Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта змінюється.

Повідомлення за ф.№ 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення за ф.№20-ОПП) (далі – Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням пунктів 6 Пам’ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення повідомлення за ф.№ 20-ОПП).

Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає повідомлення за ф.№20-ОГІП з позначкою «6 – Закриття об’єкта оподаткування» та відповідною інформацією про об’єкти оподаткування, що закривається Подати повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині ІКС «Електронний кабінет», та у разі необхідності внести відповідні зміни.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Чи може нерезидент надіслати в електронній формі заяву за формою № 1-ОПН для взяття на облік в контролюючих органах?

Нормами п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН) та копії документів (з пред’явленням оригіналів):

– витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

– документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного(реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документ, ким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

– документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Водночас, нерезиденти, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588).

Отже, нерезиденти для взяття на облік подають до контролюючого органу у паперовому вигляді заяву за ф. № 1-ОПН із доданням копій документів з пред’явленням оригіналів документів.

Щодо об’єктів оподаткування акцизним податком?

– операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс));

– операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

– операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

– операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

– операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

– обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

– операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Особливості відмови від статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах за умови продовження резидентства Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах має право відмовитися від особливих умов оподаткування податком на прибуток підприємств та повернутися на загальну систему оподаткування з 1 числа кварталу календарного року.

Для відмови від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах платник податку подає до контролюючого органу за податковою адресою платника відповідну Заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу

Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви»).

Переваги легального працевлаштування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Своєчасна і повна сплата податків до бюджету, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

Нелегальна ж зайнятість – це використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями, крім традиційного, використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати, що отримуючи зарплату «в конверті», він позбавляється трудового стажу. Крім того, офіційно неоформлений працівник наражає себе на ризики: працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у вихідні дні, не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

Робота податкової служби Дніпропетровщини спрямована на сприяння легалізації найманої праці і на максимальне поєднання інтересів роботодавців та працівників,.

Наголошуємо, що офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж і репутація надійного партнера, що в свою чергу є запорукою успіху і стабільності, а також отримання прибутків.

Наймані ж працівники повинні зробити свій вибір на користь легальної праці, усвідомлюючи переваги роботи в законодавчому полі.

Емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що з 01.04.2023 відповідно до п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів, в яких вони перебувають на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків.

Порядок подання таких повідомлень регулюється Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503) зі змінами.

Про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі необхідно повідомити контролюючий орган

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що п. п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено необхідність подання повідомлення про факти, які свідчать про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, контролюючому органу:

– про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно;

– заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

– кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;

– ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 ПКУ).

Випадки, коли апостиль не проставляється

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 3. Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав (далі – Правила) не поширюються:

– на документи, що видаються закордонними дипломатичними установами України та пред’являються в державах їх акредитації;

– на офіційні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Апостиль не проставляється на:

– оригіналах документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, військових квитках, трудових книжках, дозволах на носіння зброї, свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортах), інших посвідченнях, що оформлюються відповідно до законодавства України;

– оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Документи, наведені в абзаці п’ятому п. 3 Правил, можуть бути прийняті для проставлення апостиля у вигляді копій (фотокопій), засвідчених у нотаріальному порядку.

Податкова знижка: про включення суми коштів або вартості майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зокрема, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 21.

Так, пунктом 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/aktualni-pitannya–vidpovidi/

До уваги роботодавців!

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» із змінами (далі – Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Встановлені законом мінімальні розміри оплати праці та доходів громадян – це державні соціальні гарантії (ст. 1 Закону № 2017).

З 01 січня 2023 року статтею 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами) установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 6 700 гривень.

Шановні роботодавці, не порушуйте прав найманих працівників на гарантований державою соціальний захист та дотримуйтеся соціальних стандартів, зокрема у частині виплати заробітної плати!

Особливості застосування пільг юридичною особою по земельному податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Рентна плата: за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини направили до держбюджету понад 26,6 млн гривень

У січні – квітні 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 26,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 9,1 млн грн, або на 52 відсотків.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

– первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

Щодо інформації, яка відображається в Реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

– найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

– податкова адреса суб’єкта господарювання;

– місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

– ставка єдиного податку та група платника податку;

– дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

– дата реєстрації;

– види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

– дата анулювання реєстрації.

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

– податковий номер (для юридичної особи);

– найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

– дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

– ставку єдиного податку;

– групу платника податку;

– види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)»;

– дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:

– податковий номер (для юридичної особи);

– найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

– дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

– ставку єдиного податку;

– групу платника податку;

– види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);

– дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

Щодо визначення податкових зобов’язань резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах

Податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах визначаються у податковій декларації, яка подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування, відбулася одна з подій, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

У разі здійснення операцій, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим.1 .2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, першою подією є сплата коштів, до таких подій з 01.04.2023, зокрема, відноситься сплата коштів готівкою або з рахунків не тільки в українських банках, але й небанківських надавачах платіжних послуг/ електронних гаманців, відкритих в емітентах електронних грошей (п.п. 137.10.4.1 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

Які сільськогосподарські товаровиробники не можуть бути на спрощеній системі оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) нагадує, що юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники для цілей оподаткування можуть перебувати на загальній системі оподаткування, що передбачає сплату податку на прибуток підприємств або на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

При цьому, суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи (згідно із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, відповідно до п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Для цих сільськогосподарських товаровиробників на загальній системі оподаткування передбачено пільгу в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Так, у порядку, встановленому п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 01.01.2022 тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:

– клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

– клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);

– клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Нікополь міськрада