Тетяна Мала займається кондитерською справою 8 років. Її знають в місті як досвідченого кондитера з неординарними роботами, які вирізняються художнім оформленням кремової флористики та оздобленням елементами 3D декору.
Наразі Тетяна не виїжджає з міста, продовжує виготовляти замовлення. Журналісти Нікополь.City дізналися про початок її шляху в кондитерській справі, зміненню робочого режиму під час систематичних вимкнень світла та артобстрілів Нікополя. Також Тетяна поділилася з нашою редакцією спогадами та фото самих незвичайних замовлень.
Все вийде, якщо докладати зусиль
Захоплення кондитерською справою почалося з того, що Тетяна випадково натрапила в Інтернеті на роботи з художнім оформленням кондитерки-самоучки Надії Карманцевої, яка спеціалізується на кремовій флористиці.
«Я закохалась в її роботи! І почала пробувати себе в цій справі, було цікаво, вийде в мене чи ні. Спочатку в мене не виходило взагалі, але бажання вчитися було величезне. Далі с кожним разом виходило в мене краще» – зацікавлено розповідає Тетяна.
З часом пані Тетяна почала викладати фото своїх кондитерських виробів на сторінку в соціальних мережах. З'явились перші замовлення. Паралельно вчилась та поповнювала свій досвід.
«Я самоучка. Вчилася сама за допомогою Інтернету. Якщо людина хоче щось робити та у неї є здібності до цього, то все вийде, якщо докладати зусиль. Я, наприклад, не вмію малювати. Зате я вмію відтворювати красу у вигляді кремового оформлення. Я дивлюсь, як виглядає квітка і намагаюся її відтворити у вигляді крему» – ділиться роздумами кондитерка.
В режимі виживання
Пані Тетяна поділилася, з якими труднощами особисто їй довелося зіткнутися з початком артобстрілів міста та з систематичними відключеннями світла. Як вплинула зміна робочого режиму на роботу кондитером.
«Труднощі зустрічала з адреналіном. Коли ти бачиш ціль, то не бачиш перешкод. Замовлення треба виконати за будь-яку ціну. Під час обстрілів продовжувала працювати, не ховалася, не спускалася до підвалу. Та під час артобстрілів працювати було не так важко, як під час частих вимкнень світла. Духовка, всі кухонні девайси працюють від електрики. Якщо ввечері вимикали світло, я вмикала вимикач, щоб коли вночі дадуть освітлення, мене це розбудило і я пішла працювати. Доводилось лавірувати між відключеннями світла і можливістю працювати. Режим виживання змушує робити так» – розповідає пані Тетяна.
Пані Тетяна зізнається, що замовлень на даний час поменшало, оскільки багато людей виїхало з міста. Але робота все ж таки є. Також кондитерка відправляє свої роботи до сусідніх сіл і міст. Торти передає автобусами.
«Люди виїхали, продукти подорожчали. Я використовую інгредієнти високої якості. Не у всіх є кошти зараз на торти» – ділиться роздумами жінка.
Кондитерське мистецтво – як захоплення
Спілкуючись з місцевою кондитеркою виникає враження, що вона пам’ятає майже кожне замовлення, хто і для кого замовляв торт. Ось найнезвичніші з всіх:
Адміністрація НЗФ замовляла торт з українською символікою та побажала, щоб на ньому був зображений і сам завод.
Новорічний торт з 3-х ярусів виготовлений на замовлення міськради. Вага торту склала 20 кг. Ним ласували діти військових, які загинули в АТО.
Торт Kinder-сюрприз вагою 15 кг. Батько замовляв синові на день народження.
Ефектне портмоне з 100-доларовими купюрами замовляла дружина банкіра на свято.
Замовлення торту у вигляді діжки пива. Чоловік замовниці побажав отримати на день народження саме такий подарунок.
«Я отримую велике задоволення, коли збираю торт, особливо прикраси. Я поринаю в нірвану, в якийсь транс. Я кайфую від цього! Я отримую велике задоволення, це першочергове. Ну і це відволікає, звісно. Спосіб заробітку мій» – ділитися своїми думками Тетяна.
Коментарі закриті.