Никополь

Никополь-АРТ

Кілька тижнів тому я приготував собі каву, взяв ранкову газету й сів послухати радіо. Перемикаючи канали, радіостанції, я раптом зупинив свою увагу на оксамитовому голосі одного старого. Він щось говорив про «тисячі кульок». Я зацікавився, зробив звук гучніше і відкинувся на спинку крісла.

— Добре, — сказав старий, — можу посперечатися, що ви дуже зайняті на роботі. Вчора, сьогодні, завтра. І нехай вам платять багато. Але за ці гроші вони купують ваше життя. Подумайте, ви не проводите цей час зі своїми коханими і близькими. Ні за що не повірю, що вам потрібно працювати весь цей час, щоб звести кінці з кінцями.

Ви працюєте, щоб задовольнити ваші бажання. Але знайте, що це замкнене коло — чим більше грошей, тим більше хочеться і тим більше випрацюєте, щоб отримати ще більше. Треба зуміти в один момент запитати себе: «Ачи дійсно мені так потрібна та чи інша річ, наприклад, нова машина?» І заради цього ви готові пропустити перший танцювальний виступ вашої доньки або спортивне змагання вашого сина?

Дозвольте мені розповісти дещо, що реально допомогло мені зберегти і пам'ятати про те, що є головним у моєму житті.
І він почав пояснювати свою теорію «тисячі кульок»:

— Дивіться, в один прекрасний день я сів і підрахував. У середньому людина живе 75 років. Я знаю, деякі живуть менше, інші більше. Але живуть приблизно 75 років. Тепер я 75 помножу на 52 (кількість неділь в році) і виходить 3900 — стільки неділь у вашому житті. Коли я задумався про це, мені було п'ятдесят п'ять.

Це означало, що я прожив уже приблизно 2900 неділь. І в мене залишалося тільки 1000. Тому я пішов у магазин іграшок і купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я засипав їх усі в одну прозору банку. Після цього кожної неділі я витягав і викидав одну кульку. І я помітив, що коли я робив це і бачив, що кількість кульок зменшується, я став звертати більше уваги на справжні цінності цього життя.

Немає сильнішого засобу, ніж дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів! Тепер послухайте останню думку, якою я хотів би поділитися сьогодні з вами, перед тим як обійняти мою кохану дружину і сходити з нею на прогулянку. Цього ранку я витягнув останню кульку з моєї банки...

Тому кожен наступний день - для мене подарунок. Я приймаю його із вдячністю і дарую близьким і коханим тепло і радість. Знаєте, я вважаю, що це єдиний спосіб прожити життя. Я ні про що не шкодую. Було приємно з вами поговорити, але мені потрібно поспішати до моєї сім'ї. Сподіваюся, ще почуємося!..

Я задумався. Дійсно, було про що подумати. Я планував ненадовго змотатися сьогодні на роботу — потрібно було працювати над проектом. А потім я збирався з колегами по роботі відвідати клуб.

Замість усього цього я піднявся наверх і розбудив мою дружину ніжним поцілунком.
— Прокидайся, мила. Поїдемо з дітьми на пікнік.
— Любий, що трапилося?
— Нічого особливого, просто я зрозумів, що ми давно не проводили разом вихідних. І ще, давай зайдемо в магазин іграшок. Мені потрібно купити пластикові кульки...

З інтернету
Источник: Никополь-АРТ