Никополь

Никополь-АРТ


Я крокую вулицею, так на тебе схожа.

З містом я знайомлюся, - помагай мі, Боже!

Поки що по книжечці, але вже закохана:

Ось – місцева ратуша, дзвони б’ють сполохано,

Ось – красуня-опера (побувати мрію

В залі, де співала дивно сама Соломія!)

Затишні кав’ярні, щирі квітникарки…

Так мене все тішить, зовсім це не жарти!

Сонячно чи дощик – візьму парасолю!

Мова українська – рідна, аж до болю!

Січень… Захурделило… Різдво і колядка…

Довго буде про це свято тішить серце згадка.

Я до тебе, місто Лева, дуже хочу, мрію!

Ну а мрія має збутись. Тож маю надію.


Тамара Мороз
Источник: Никополь-АРТ