Покров

Исполком Покрова

Світ ніколи не стане таким, як був до 26 квітня 1986 року. До нової постчорнобильської реальності поступово звикають і люди. Найважче ж випало тим, хто зупиняв розбурхану атомну стихію.

Приборкавши смертоносну реакцію, вдома на них чекали нові випробування, які долати було краще разом. Так 30 років тому у нашому місті виникло особливе чорнобильське братство – громадська організація «Союз Чорнобиль».

Як усе було, спогадами ділиться один з її ініціаторів, ліквідатор аварії на ЧАЕС, Сергій Іліч Тиква.

Він пам’ятає кожен із тих 86 днів…

Лютий 1987-го. Люди вже  приблизно уявляють, що там відбулося. Тривожно. З його автотранспортного цеху ГЗК чимало вже в Чорнобилі. Ось і його черга. Повістка з воєнкомату чомусь вночі. Родину залишає з важким серцем, молодшій донечці немає й року. Та як по-іншому.

Оране. Окремий ремонтно-відновлювальний батальйон автомобільної техніки. Назва говорить сама за себе, бувати доводилось скрізь. Спочатку слюсар, а коли набрав офіційні рентгени – старший бригади.

Додому повернувся у травні, зразу й на роботу. Те, що Чорнобиль просто так не відпустив, стало очевидним зовсім скоро. На здоров’я почали скаржитися і побратими 30-річного чоловіка. Одні проблеми тягнули за собою інші. Виникали питання, на які не було відповіді. Як з'явилося, не лише в них.

1989-ий. Госпіталь для чорнобильців  у Пущі-Водиці, куди з'їжджаються ліквідатори з усієї України. Повернувшись звідти, працівник автотранспортного цеху Юрій Ісаєв розповів, що побратими об'єднуються, так більше шансів бути почутими.

Сергій Тикви один з тих, хто підтримав старшого товариша, і закипіла робота. Перші офіційні збори з протоколом та голосуванням відбулися на базі АТЦ №1. Там і народилася добровільна громадська організація “Союз Чорнобиль”,  яку очолив Юрій Олександрович.

Спочатку входили лише працівники комбінату, де трудилося більше двох сотень ліквідаторів. Організація створила потужне інформаційне поле, стрімко увійшовши в громадське життя міста. Один за одним почали приєднуватися осередки  інших підприємств, а через рік вона вже набула статусу міської організації.

Сталося це 30 липня 1990 року,  коли учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ще не мали  статусу. Лише у 1991 році було прийнято закон про соціальні гарантії, який передбачав медичне обслуговування і соціальний захист учасників ліквідації аварії й потерпілих. Проте введення в дію його положень, а потім й інших законів просувалися повільно. Чорнобильська організація  нашого міста неодноразово відстоювала свої права на загальних протестах у Києві. Спроби скасувати або обмежити обсяг пільг були постійними. Значно більшу підтримку чорнобильці відчували на місцевому рівні. Їм вдалося вирішити питання з першочерговим забезпечення путівками, земельними ділянками навіть квартирами в певний період. Доступнішими стали побутові послуги, продукти та промислові товари, що в часи тотального дефіциту мало велике значення.

На сьогодні “Союз Чорнобиль” налічує 187 осіб. Очолює організацію Юрій Середа. Вона має свій офіс, де щотижня ведеться прийом. Як і будь-якої громадської організації, їхнє джерело доходів - власні внески. Питання, з якими звертаються чорнобильці, визначають пріоритети її подальшої роботи.

- В останні роки чорнобильцям знову доводиться відстоювати свої права, спостерігається тенденція до послаблення державних соціальних гарантій. Ми вдячні, що місто перекладає на себе ці зобов'язання, роблячи для нас ці проблеми менш відчутними. ГБолючі  питання  вдається вирішувати у  тісній співпраці з міським головою, - розповідає Сергій Ілліч.

- Так, у 2018 році пільгове оздоровлення залишили лише для інвалідів І категорії. Нам пішли назустріч і придбання путівок для решти категорій почалося здійснювати міським коштом.

Така ж ситуація з медикаментами. Держава скоротила кошти на ліки до (50 копійок одній людині на рік). З місцевого бюджету почали щомісячно перераховувати кошти на пільгові рецепти для чорнобильців І, ІІ і ІІІ категорій. Подібне відбувається із зубопротезуванням. Забезпечується безкоштовне харчування для дітей в освітніх закладах, - ділиться заступник голови громадської організації.

Через карантин відзначення  тридцятиріччя “Союз Чорнобиль”перенесено на осінь. В день заснування організації вшанували пам'ять тих, хто пішов у інші світи, поклавши квіти до реконструйованого чорнобильського знаку. У 2016 році пам'ятний знак землякам, які в ім'я життя пройшли крізь полум’я Чорнобиля, нарешті набув вигляду гідного пам'яті цих мужніх людей. Тоді ж і вулиця, що проходить поруч, отримала нову назву. На честь них - “Героїв Чорнобиля”.

Велика самопожертва вписала їх імена золотими літерами в історію Покрова. Бо протистояти новому виклику цивілізації вирушили найхоробріші, такі як Сергій Тиква і його побратими. Звичайні герої мирного часу у боротьбі з мирним атомом. Здоровя Вам і людської шани!

Прес-служба міського голови.

 


 

Источник: Исполком Покров