Покров

Исполком Покрова

 

Історія гірничо-збагачувального комбінату щойно сягнула за півстолітній рубіж. Біографія одного з найбільших у світі добувача марганцевого концентрату й агломерату – це не тільки визначні дати, результати та знакові досягнення. В першу чергу люди, які її творять – покровчани.

Через життєві історії гірників часто можна дізнатися про ГЗК набагато більше, ніж із щоденних хронік подій. Особливо, коли це історія трудової династії.

Загальний стаж чоловіків родини Дума – понад сто років. Глава сім’ї – Стефан Васильович починав працювати, коли руду добували ще шахтним методом, а на заслужений відпочинок пішов із Запорізького кар’єру, маючи чимало трудових відзнак та заслужений авторитет. Його справу продовжили сини. Старший Сергій Стефанович – трудиться машиністом конвеєра, молодший – Василь Стефанович – машиністом роторного екскаватора в Чкаловському ІІ.

    • Батько не нав’язував своєї думки у виборі професії. Головне, вважав, аби виросли трудолюбивими, отримали надійну професію і міцно стояли на ногах, - розповідає герой нашої розповіді Василь Дума.- Але так вийшло, що батьківський приклад відіграв свою роль.

Закінчивши міське профтехучилище та відслуживши в армії, Василь Стефанович повернувся у рідне місто. Гірницька справа переважила, адже зразкового старшого сержанта, який з відзнакою пройшов учбовий підрозділ, запрошували залишитися у лавах армії.

Трудовий шлях гірника хлопець розпочав на початку 80-х з підсобного працівника у Чкаловському карьєрі №1. А з 2013 року продовжив у Чкаловському ІІ. Грамотний і добросовісний працівник поступово освоював нові складніші професії – слюсаря, помічника машиніста роторного екскаватора, наближаючись до своєї мети. Не просто освоювати земні надра, а керувати одним із самих більших агрегатів, створених людиною.

Вже 20 років Василь Стефанович працює машиністом роторного екскаватора, показуючи високі виробничі результати. Проте не перестає захоплюватися багатотонною чудо-технікою, де знає кожен вузол, кожну деталь, кожну сходинку галереї.

Навчитися працювати в кабіні, врізатися, крокувати – це одне, а відчувати машину – зовсім інше. Бо скришні роботи- це філігранна майстерність, в ківші роторного колеса повинна набиратись окремі шари грунту. Це досвід і особливе чуття, яке або є, або його немає.

При усій метало- та енергоємності екскаватора в його екіпаж входить лише 6 чоловік. Від кожного окремо та злагодженої командної роботи залежить успіх. Василь Дума, як керівник екіпажу, задоволений своїми напарниками, бо професіонали і вболівають за спільну справу. Неполадки, які виникають під час експлуатації, максимально намагаються ліквідувати своїми силами.

Після нещодавньої реконструкції екскаватора, техніка стала більш комп’ютеризованою, було замінено кабіну та побутові приміщення, робочий процес став комфортнішим. Екіпаж намагається якнайкраще виконати поставлені завдання.

Професія сувора, професія не для всіх. Та обравши її багато років тому, Василь Дума жодного разу не пошкодував. Працюючи, завжди думав про те, щоб не понизити планку, задану колись батьком.

Саме такі люди, з таким ставленням до роботи і становлять золотий фонд підприємства. Допоки є такий сплав професіоналізму з ентузіазмом у гірничо-збагачувальному комбінаті, підприємство буде розвиватися і рухатися вперед. Чого і хочеться побажати містоутворюючому підприємству з нагоди славного ювілею!

Прес-служба міського голови.

 

Источник: Исполком Покров